Порахува́ти ре́бра кому — сильно побити кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
порахувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зліченний — а, е. Який можна полічити, порахувати … Український тлумачний словник
зрахувати — у/ю, у/єш, док., перех., діал. Порахувати … Український тлумачний словник
падати — аю, аєш, недок. 1) Переміщатися, валитися, спрямовуватися і т. ін. зверху вниз під дією власної ваги. || Випадати (про сніг, дощ і т. ін.). || Текти, спадати зверху вниз (про води потоку, річки і т. ін.). || Виділятися з атмосфери; осідати (про… … Український тлумачний словник
полічити — лічу/, лі/чиш, док. 1) перех. і без додатка. Зробити підрахунок; порахувати. •• Полічи/ти ре/бра сильно побити. 2) неперех. Назвати числа в послідовному порядку. Полічити до десяти. 3) перех., розм. Помилково визнати за іншого, за інше … Український тлумачний словник
порахований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до порахувати … Український тлумачний словник
рахуба — и, ж., розм. 1) заст. Лічба, рахування. •• Раху/би не да/ти кому, чому а) не змогти порахувати кого , що небудь; б) не змогти справитися, впоратися з ким , чим небудь. 2) заст. Розрахунок (у 4 знач.), міркування. •• Добра/ти раху/би в чому… … Український тлумачний словник
руваш — Руваш: нагорода [22,IV] Руваш (угор. rovás, пор. польсь. діал. rowas, бойк. раваш, рум. rǎvaş, rǎbój) істор. берка, ціпок, прут, на яких неписьменні війти або корчмарі карбували висоту податків, данин, боргу тощо, редакція виклала словом… … Толковый украинский словарь
злічити — 1 дієслово доконаного виду порахувати злічити 2 дієслово доконаного виду вилікувати рідко … Орфографічний словник української мови
полічити — 1 дієслово доконаного виду порахувати полічити 2 дієслово доконаного виду полікувати рідко … Орфографічний словник української мови
